0
0
Рейтинг
0.0
Оцените
Оценить
УКРАЇНСЬКА МОВА СРОЧНО! помогите пожалуйста
Напишіть переказ тексту пж
Відкриття рентгенівських променів
8 листопада 1895 року німецький професор фізики Вільгельм Рентген відкрив промені невідомого походження, які назвав Х-променями. Це відкриття було значним внеском у розвиток фізики та хімії й змінило багато положень класичної фізики.
Найбільш ранні дослідження променів, нині відомих як рентгенівські, датуються 1880 роком, коли англійський фізик Вільям Крукс разом із своїм асистентом німцем Йоганном Гітторфом під час вивчення процесів проходження електричного струму
через розріджені гази виявив, що фотопластини, розміщені біля газорозрядних трубок, «засвічуються» або містять якісь незрозумілі обриси й тіні. Не знайшовши причини цього явища, вони не стали його досліджувати.
Вільгельм Рентген
1877 року український фізик Іван Пулюй, професор Празького технічного університету, експериментуючи з газорозрядними трубками низького тиску власної конструкції, також виявив аналогічне явище й на початку 1896 року зробив доповідь у
Празькому політехнікумі. Цього ж року опублікував у французьких і британських наукових журналах якісні знімки різних предметів, скелета жаби та дитячої руки, одержані ним під час експериментів. Будучи особисто знайомим із Рентгеном, І. Пулюй вів із ним наукове листування.
Іван Пулюй
1888 року X-промені виявив і німецький фізик Філіп фон Ленард, який вивчав можливість проникнення променів, що виникають у катодних трубках, за їхні межі в повітрі та їхню здатність проникати крізь різні матеріали. Своє відкриття він опублікував 1893 року в американській
газеті «The San Francisco Examiner» у статті під назвою «Фотографії, зроблені в темноті».
Вільгельм Рентген зазвичай вважається винахідником X-променів, бо став першим систематично їх вивчати. X-промені були відкриті випадково, коли Рентген уключив щільно закриту чорним папером катодну трубку й помітив, що кристали платиноціаністого барію, які лежали поруч,
почали світитися зеленуватим кольором. Кілька разів вмикаючи й вимикаючи катодну трубку, Рентген установив однозначну закономірність і присвятив свої подальші дослідження виявленню природи невідомого явища. Він помітив, що невідомі промені виникають у місці зіткнення
катодних променів із перепоною всередині трубки й здатні проникати через непрозорі матеріали, не відбиваючись і не заломлюючись.
За допомогою спеціально сконструйованої електророзрядної трубки Рентген виявив, що невідоме випромінювання засвічує фотопластини завдяки іонізації навколишнього повітря. Він також зробив перший знімок руки за допомогою нових X-променів. 28 грудня 1895 року Вільгельм
Рентген опублікував свої дослідження в журналі фізико-медичного товариства міста Вюрцбурга. Досить швидко рентгенівські промені почали застосовувати в медицині. 11 січня 1896 року англійський лікар Джон Едвардс із Бірмінгема використав рентгенівський знімок для пошуку
голки, що застрягла під шкірою пацієнтки, а в лютому цього ж року ГілманФрост із Дортмундського коледжу — для правильного лікування перелому. При цьому він застосував катодну трубку професора І. Пулюя, яка, як виявилося, була єдиною з відомих на той час, що давала інтенсивне рентгенівське проміння.
За своє відкриття 1901 року Вільгельм Рентген отримав першу Нобелівську премію з фізики, за якою відмовився їхати до Швеції, зіславшись на зайнятість. Будучи скромною від природи людиною, він відмовився назвати відкрите ним випромінювання своїм іменем. На початку Першої світової
війни учений віддав усі свої заощадження, уключаючи й Нобелівську премію, уряду Німеччини (О. Дубенко).
Напишіть переказ тексту пж
Відкриття рентгенівських променів
8 листопада 1895 року німецький професор фізики Вільгельм Рентген відкрив промені невідомого походження, які назвав Х-променями. Це відкриття було значним внеском у розвиток фізики та хімії й змінило багато положень класичної фізики.
Найбільш ранні дослідження променів, нині відомих як рентгенівські, датуються 1880 роком, коли англійський фізик Вільям Крукс разом із своїм асистентом німцем Йоганном Гітторфом під час вивчення процесів проходження електричного струму
через розріджені гази виявив, що фотопластини, розміщені біля газорозрядних трубок, «засвічуються» або містять якісь незрозумілі обриси й тіні. Не знайшовши причини цього явища, вони не стали його досліджувати.
Вільгельм Рентген
1877 року український фізик Іван Пулюй, професор Празького технічного університету, експериментуючи з газорозрядними трубками низького тиску власної конструкції, також виявив аналогічне явище й на початку 1896 року зробив доповідь у
Празькому політехнікумі. Цього ж року опублікував у французьких і британських наукових журналах якісні знімки різних предметів, скелета жаби та дитячої руки, одержані ним під час експериментів. Будучи особисто знайомим із Рентгеном, І. Пулюй вів із ним наукове листування.
Іван Пулюй
1888 року X-промені виявив і німецький фізик Філіп фон Ленард, який вивчав можливість проникнення променів, що виникають у катодних трубках, за їхні межі в повітрі та їхню здатність проникати крізь різні матеріали. Своє відкриття він опублікував 1893 року в американській
газеті «The San Francisco Examiner» у статті під назвою «Фотографії, зроблені в темноті».
Вільгельм Рентген зазвичай вважається винахідником X-променів, бо став першим систематично їх вивчати. X-промені були відкриті випадково, коли Рентген уключив щільно закриту чорним папером катодну трубку й помітив, що кристали платиноціаністого барію, які лежали поруч,
почали світитися зеленуватим кольором. Кілька разів вмикаючи й вимикаючи катодну трубку, Рентген установив однозначну закономірність і присвятив свої подальші дослідження виявленню природи невідомого явища. Він помітив, що невідомі промені виникають у місці зіткнення
катодних променів із перепоною всередині трубки й здатні проникати через непрозорі матеріали, не відбиваючись і не заломлюючись.
За допомогою спеціально сконструйованої електророзрядної трубки Рентген виявив, що невідоме випромінювання засвічує фотопластини завдяки іонізації навколишнього повітря. Він також зробив перший знімок руки за допомогою нових X-променів. 28 грудня 1895 року Вільгельм
Рентген опублікував свої дослідження в журналі фізико-медичного товариства міста Вюрцбурга. Досить швидко рентгенівські промені почали застосовувати в медицині. 11 січня 1896 року англійський лікар Джон Едвардс із Бірмінгема використав рентгенівський знімок для пошуку
голки, що застрягла під шкірою пацієнтки, а в лютому цього ж року ГілманФрост із Дортмундського коледжу — для правильного лікування перелому. При цьому він застосував катодну трубку професора І. Пулюя, яка, як виявилося, була єдиною з відомих на той час, що давала інтенсивне рентгенівське проміння.
За своє відкриття 1901 року Вільгельм Рентген отримав першу Нобелівську премію з фізики, за якою відмовився їхати до Швеції, зіславшись на зайнятість. Будучи скромною від природи людиною, він відмовився назвати відкрите ним випромінювання своїм іменем. На початку Першої світової
війни учений віддав усі свої заощадження, уключаючи й Нобелівську премію, уряду Німеччини (О. Дубенко).
310
0
Жалоба
Комментарии (0)
По дате
По дате
Популярные
Нет комментарий
Ответы
Ответов нет
Знаешь ответ? Добавь его сюда и заработай денег! Ответы проходят модерацию. Минимум 100 символов.
Чтобы добавить ответ - нужно войти или зарегистрироваться