(Українська мова)

Діалог Шевченко з сестрою або з паном Енгельгартом або з художником Сошенко

(Українська мова)

СРОЧНО!!! 60б !!! Розставте розділові знаки, виділіть складносурядні і складнопідрядні речення. ПОДОРОЖНІ ЗАМАЛЬОВКИ ІЗ ШОКОЛАДНИХ МІСТ Люблін Вулиці залиті сонцем і весною. Вулиці наче келихи і небесні офіціанти щедро наливають у них світло тепло додають трохи свіжого вітру й притрушують запахом кави з цинамоном. Польський фотограф Бартек із якимись не зовсім земними очима й зворушливими кучерями веде нас туди куди зазвичай не заходять туристи він показує нам Люблін якого любить. Із напівзруйнованими двориками рипучими дерев’яними сходами намальованими вікнами на глухих стінах з бабусями на маленьких балкончиках що сидять на ослінчиках поміж квітів і котів заплющуючи очі проти яскравого сонця. Я торкаюся пальцями шорстких стін заглядаю у маленькі кав’ярні годую голубів і усміхаюся дітям. Мені хочеться побачити те справжнє що заховалося за яскраво пофарбованими фасадами й пластиковими муляжами шоколадних тортів поза прозорими до блиску вітринами. Так я знаю що всі міста мають свої маски. Знаю що коли моя бабуся була маленькою і приїздила сюди з батьками із сусіднього села, Люблін був геть іншим. Минав час і місто змінювалося. Йому часто бувало боляче його шматували виганяли мешканців його заселяли інші. І це місто містонамальоване-на-глухій-стіні-вікно місто-келих місто-годинник-понад-брамою змінювало свої маски старанно приховуючи власну справжність аби не розгубити не дати нікому її вкрасти. Моя бабуся виросла у неї народилися діти. Тоді внуки. Ми жили в іншому місті у тій самій Галіції але геть в іншій країні. Та минув час я приїхала сюди і мені хочеться розгадати кілька загадок цього міста. Проте воно лише загадує мені нові. Так так усі ми маємо свої маски й різні люди розкривають нас по-іншому. Комусь ми загадуємо загадки а комусь розповідаємо таємниці. Для когось ми завжди будемо тим що ми для них робимо. Або що робимо не для них. Для когось тим кого (або що) любимо. Хтось пам’ятатиме не наса наш образ у втіленні якогось міста. Чи місця. Чи навіть музики. Маски бувають такими різними. Коли мої коліна схилені всі маски осипаються додолу. І я знаю що є Той Хто відкриває в мені нові грані, часом нові світи. Міста мають свої маски свої історії свої підземні ходи.